Кому в «ДНР» жити добре: торговці, бандити, попи ...

Через рік після окупації частини Донецької області вималювався портрет тих соціальних верств «народної республіки», які на відміну від основної маси населення, яка виживає, почуваються тут досить привільно і зацікавлені в її збереженні.

У першу чергу до категорій подібних соціальних «паразитів» відносяться працівники торговельної сфери, головним чином - продуктової.

Незалежно від соціального стану, їжа необхідна всім і завжди, тому з посиленням економічної ізоляції регіону з боку України простір для фінансових спекуляцій і підняття цін розширився до неймовірних масштабів. Наприклад, завозять фактично без мит продукція з РФ виставляється за свідомо завищеними цінами, оскільки її українська альтернатива відсутня, і вибирати нема з чого. До цього необхідно додати і таку об'єктивну складову ціноутворення, як транспортування товару з Ростова, Курська чи навіть Москви. Природно, відстань впливає на кінцеву цифру на цінниках.

Тут же виникає і плутанина з покупкою товару в рублях і гривнях. Справа в тому, що більша частина продукції на місцевих ринках - з довколишніх українських сіл і селищ. Через це продавці вкрай неохоче беруть російські рублі.

З непродовольчої сферою справи ще складніше. Тут як і раніше основний масив товару поставляється з України, і ледь корупційні схеми на блокпостах зависають у повітрі (як правило - через бої, як це було у Мар'їнці), створюється величезний дефіцит, коли споживачі тих же комбікормів пропонують «будь які гроші», аби дістати заповітний мішок. Природно, ледь цей «мішок» все ж просочується в «донбаське гетто», підприємливі бізнесмени тут же виставляють захмарні ціни до наступної стабілізації обстановки, тим самим, знімаючи фінансові вершки з патріотів «народних республік».

Ще однією прошарком українського суспільства, «яка знімає вершки» з війни є злочинці. «Новоросія» - це не тільки рай для спекулянтів і контрабандистів, але також і для злочинців-втікачів, які можуть вступити в ряди «ДНР» або просто «залягти тут на дно» без побоювання, що українська Феміда зможе дотягнутися до них своїми руками.

Сюди ж, в «ДНР», для більш комфортного проживання може втекти кожен, хто має боргові або податкові зобов'язання перед українськими банками, підприємствам і держструктурами, не побоюючись бути виданими «ворожій» державі.

Зацікавлене в «республіканської» життя і духовенство православної церкви Московського патріархату, яка фактично стала не тільки офіційною релігією «ДНР», а й натхненником бійців «ополчення» на «ратні подвиги на славу Вітчизни». Коли так багато смертей і страху перед завтрашнім днем, послуги «духовного спокою» мають величезний попит. І вони не безкоштовні! Так що службовці церкви освоюють ринок по повній. А після слів Захарченка про те, що в «ДНР» буде всього 4 офіційних релігії - православ'я (в особі Московського патріархату), римо-католицизм, іслам і іудаїзм, нечисленні громади інших конфесій практично викинуті з «конкурентного ринку» та звільнили місце для московської церкви.

Завершує список «щасливців республіки» «ополчення» і всі, хто так чи інакше пов'язаний з держструктурами «ДНР». Про привілеї цих людей говорити не доводиться, - вони зараз і закон і його охоронці. Вони придумують правила під себе. Слова: «так я за тебе воював» все частіше викликають мовчазний відповідь: «а я тебе про це просив?» ...