Лікар Крайовий про коронавірус в Україні: «Я б множив офіційну статистику мінімум на 100»

Днями лікар-анестезіолог Василь Крайовий повідомив на своїй сторінці у Facebook, що має намір працевлаштуватися в державну броварську лікарню, аби допомогти місцевим медикам у боротьбі з коронавірусом, і закликав до цього інших своїх колег.

Редакція 4594.com.uaвирішила з’ясувати, що змусило успішного лікаря приватного медичного центру та батька маленької донечки добровільно ризикувати своїм здоров’ям, і що, на його думку, зможе вберегти українців від розгортання трагічного сценарію.

Як ви оцінюєте епідемічну ситуацію в країні?Наскільки можна довіряти офіційній статистиці по кількості хворих?

- Україна зараз знаходиться на порозі епідемії COVID19. Вірити у те, що нас це магічним чином омине я б не став. Тим більше, що офіційної статистики поки достовірної немає, бо в країні обмежена кількість систем для ПЛР-тестування, які вважаються найбільш точними. Ті експрес-тести, що є, менш чутливі, та і їх дуже мала кількість. На даний час я б множив офіційну статистику мінімум на 100. Хочу зауважити, що це не стільки проблема в владі, яку всі люблять критикувати і звинувачувати, а у реальній відсутності тестів на світовому ринку! Гроші виділяються, але їх просто ніде купити, бо зараз на них шалений попит.

Чи готові лікарні у маленьких містечках (наприклад, в Броварах) приймати та надавати якісну медичну допомогу хворим на коронавірус? Яка ситуація з технічним забезпеченням (експрес-тести, окремі палати, ЗІЗ для лікарів)?

- Народ скупив усе! Лікарня не може закупити одноразові ЗІЗ, бо їх просто немає! Найбільший експортер на світовому ринку Китай поки працює не на повну потужність і по більшій мірі сам на себе, а інші країни виявилися неготові до такої ситуації. Зараз керівництво Броварської лікарні по крупинкам скуповує усе, що можливо, але потреби згідно прогнозів набагато перевищують наявність засобів. Парадоксальна ситуація: гроші є, а купити за них ти нічого не можеш.

Але ситуація покращується, директору вдається вихвачувати те обладнання та ЗІЗ, що з’являються, тому маю надію, що до пандемії ми будемо більш-менш укомплектовані усім необхідним. Але це не точно.

Важливий момент: якість надання допомоги буде залежати напряму не від укомплектованості лікарень, а від напливу пацієнтів. Для цього і введені карантинні обмежувальні заходи. Якщо їх не дотримуватись, то жодна із лікарень світу не витримає такого навантаження!

Наскільки, на ваш погляд, виправдані карантинні заходи типу закриття метро в столиці (враховуючи, що водії маршруток не виконують правило 10 пасажирів, і тепер скупчення людей в транспорті ще більше)? Можливо, їх слід послабити?

- Основна задача карантину - надати захворюваності плановість. Поясню: якщо за своєю природою вірус вражає 80% населення, то звичайний карантин цю цифру суттєво не змінить. Значно міняється термін, за який ці 80% захворіють. І чим він довший, тим краще для системи охорони здоров‘я. Бо її пропускна здатність обмежена. Наприклад, ми зможемо допомогти 100 людям за 100 днів з мінімальними втратами, але, якщо це станеться за тиждень, то ситуація буде зовсім інша. При недотриманні обмежувальних заходів для усіх не вистачить не тільки апаратів ШВЛ, а і ліжок, рук та часу медпрацівників, можливо навіть елементарного місця в лікарні!

Тому карантинні заходи послаблювати не можна. Їх варто навіть посилити! Але за умови забезпечення певних моментів, як от скасування комуналки, організація перевезень працівників стратегічно важливих підприємств та закладів охорони здоров‘я, можливо навіть забезпечення продуктами харчування людей із групи високого ризику і т.д. Тобто створити базові умови, за яких би людині не потрібно було виходити з дому. І вже потім, враховуючи нашу ментальність, ввести покарання за порушення режиму.

Для держави і усіх нас ці заходи обійдуться дешевше, аніж лікування хворих. Усі маємо розуміти, що окрім грошей, за ігнорування цих основ поведінки при пандемії, можна буде заплатити і своїм життям.

Ви – успішний лікар і маєте можливість максимально убезпечити себе від прийому потенційно хворих на коронавірус пацієнтів. Чому вирішили ризикувати і влаштуватись на роботу в броварську лікарню? Це професійна солідарність і усвідомлений ризик чи ви впевнені, що зможете захистити себе від зараження?

- Знаєте, можна сидіти і чекати, поки усе закінчиться. Але як потім з цим жити? Зараз насувається війна. Війна, в якій усі ми, люди, на одному боці. І медики - це військові. Як може військовий, навчений захищати людей, просто чекати і бачити, як його рідних та друзів вбивають?? Як я потім буду дивитися в очі своїй Саші, якщо з кимось із наших близьких станеться біда внаслідок COVID19, а я навіть не спробую допомогти, маючи для цього знання та вміння?

Хочу, щоб скоріш прийшло тепло і сонячні промені винищили вірус. А ми б з цього просто зробили висновки. Без втрат. Мені б цього дуже хотілося.

Щиро бажаємо лікарю здійснення його бажання та дякуємо за цікаву розмову і вклад у перемогу над хворобою!

Читайте також:

Очільник броварської «швидкої»: «Коронавірус лікується вдома»

«1 квітня на вулиці вийдуть тисячі психічно хворих громадян», - глава асоціації психіатрів України

«Мамі не кажіть, приб’є :) »: ветеран АТО безкоштовно возить лікарів на роботу