Болюче пухлиноподібне утворення, розташоване по центру передньої черевної стінки, являє собою не що інше, як грижу білої лінії живота. Формується вона внаслідок розбіжності пучків апоневрозу й випинання в отриману при цьому щілину передбрюшинної клітковини та грижового мішка, що містить органи черевної порожнини.

Загальні відомості про грижу білої лінії живота

Серед усіх гриж живота, відомих сучасній герніології, дефекти білої лінії складають не більше ніж 12% випадків. Основний контингент пацієнтів — молоді чоловіки. У жінок грижа білої лінії живота зустрічається рідше, а в дітей — майже ніколи.

Причиною появи випинання зазвичай буває слабкість сухожиль м'язів черевного преса або постійне та сильне підвищення тиску в животі. Передумови для розвитку грижі — надмірні тренування, фізичні навантаження (або, навпаки, їх повна відсутність), багаторазові вагітності або будь-які патологічні стани.

Захворювання нерідко супроводжується диспепсичними явищами з боку травного тракту, метеоризмом, нудотою та болями в животі. Діагноз підтверджується за допомогою УЗД, МРТ або КТ органів черевної порожнини.

Різновиди гриж

Зустрічаються грижі як поодинокі, так і множинні, що розміщуються одна над одною. За своїм розташуванням щодо пупка вони бувають:

  • підпупковими. На частку дефектів низької локалізації припадає близько 10% гриж білої лінії;
  • припупковими (до 2% від усіх випадків). Виявляються в районі пупкового кільця;
  • надпупковими, які розташовані вище пупка. Саме вони зустрічаються найчастіше.

У розвитку грижі білої лінії живота розрізняють три стадії:

  1. Виникнення в сухожильних волокнах щілинного дефекту та вихід через нього жирової клітковини.
  2. Формування передбрюшинної ліпоми. Іноді процес зупиняється на цій стадії та далі не прогресує. Тоді захворювання протікає безсимптомно.
  3. Утворення грижового мішка зі вмістом. Останній може містити пупково-печінкову зв'язку, сальник, шлункову стінку, частину поперечно-ободової або тонкої кишки.

На остаточному етапі грижа, що повністю сформувалася, стає добре помітною, а весь її вміст визначається при пальпації. Випинання може піддатися утиску, тому усунути його необхідно якомога швидше.

Хірургічне лікування грижі білої лінії живота

Консервативна терапія при грижі білої лінії живота не призначається. На всіх етапах її розвитку показане хірургічне втручання. На першій-другій стадії у плановому порядку виконується операція, у ході якої усувається діастаз прямих м'язів живота. Якщо ж грижа вже сформувалася та стався утиск, то проводиться екстрене втручання, під час якого може знадобитися резекція значної частини некротизованих органів черевної порожнини.

Існує два способи операції — натяжна пластика дефекту власними тканинами та ненатяжна пластика штучними сітчастими протезами. Другий варіант кращий та ефективніший. В Україні такий спосіб лікування грижі живота добре освоєний і широко практикується хірургами клініки Біляка, що в Ужгороді. Герніопластика тут виконується малоінвазивним лапароскопічним методом. При цьому для доступу до операційного поля використовуються спеціальні мікрохірургічні інструменти, що вводяться через сантиметрові проколи в черевній стінці під місцевою анестезією.

Наслідки та профілактика

Якщо операція виконана своєчасно та грамотно, то дефект повністю ліквідується. Уже через місяць після лапароскопічної герніопластики за сприятливого перебігу післяопераційного періоду людина може повернутися до звичного способу життя. Для зміцнення передньої стінки живота призначається спеціальна лікувальна гімнастика.

Ризик рецидиву грижі після лапароскопічної установки сітчастого імпланта мізерно малий. Прогноз пластики власними тканинами менш оптимістичний: у 20–40% випадків хвороба повертається.

Щоб уникнути утворення грижі живота, рекомендується не допускати переїдання, дозовано та регулярно тренувати м'язи черевного преса, підтримувати нормальну вагу тіла. Потрібно своєчасно лікувати кашель і запори, а під час вагітності носити спеціальний бандаж.