Нові рішення на полі бою: нестандартні тактики Сил оборони

У День Збройних сил України згадуємо не лише героїзм, а й винахідливість військових. З початку повномасштабної війни Сили оборони та творці озброєння використовували доступні засоби оборони у дуже творчий спосіб, а часом винаходили нові способи вражати ворога та захищатись від нього. Розповідаємо про нові типи військових засобів, які вперше були застосовані під час російсько-української війни.  

Війна безпілотників 

Російсько-українська війна назавжди змінила спосіб ведення бойових дій, насамперед через масове застосування дронів. Це один із найбільш універсальних, доступних за ціною та важливих інструментів сучасної війни. Вони виконують розвідувальні завдання, завдають ударів і ефективно підтримують боротьбу як проти піхоти, так і проти бронетехніки. Однак вони не здатні повністю замінити техніку, особливо броньовані машини, які є необхідними для піхоти під час захоплення чи утримання територій.

Використання комерційних дронів на кшталт Autel та DJI почалось ще з у період Операції Об'єднаних сил, але їх застосовували переважно для розвідки та спостережень. 

Також на початкових етапах повномасштабної війни особливо корисним став турецький БПЛА Bayraktar TB2. Цей безпілотник використовувався ще у 2021 році, але через дефіцит літаків, його застосовували для ураження колон техніки, зокрема під час оборони Києва.  З часом його важливість дещо знизилась, оскільки при стабільних лініях фронту російська армія могла розгортати свої системи ППО, однак ці дрони використовувались для розвідки на Чорному морі, зокрема для вистеження крейсера «Москва» та операцій на нафтових вежах поблизу острова Зміїний. За неповний 2022-ий рік, за допомогою БПЛА «Байрактар ТБ2» знищили щонайменше 95 одиниць російської техніки.

В умовах позиційної війни Збройні сили почали застосовувати так звані «скиди» — гранати або протитанкові міни, які скидали з комерційних коптерів.

Попри те, що ефективність таких засобів у найкращому випадку складала 20% це дало величезний розвиток FPV-дронам, які стали значним доповненням в умовах браку артилерійських снарядів. 

Зараз виробництво FPV-дронів оцінюється у мільйони одиниць. Лише за 10 місяців 2024 року, держава замовила їх понад 1 млн, а підтверджені ураження налічують вже сотні одиниць техніки та на порядок більшу кількість окупантів.   

Такі операції ускладнюють перегрупування військ, спричиняють втрати та сповільнюють просування Збройних сил України. У разі знищення зенітних ракетних комплексів ця зона стає вразливішою до наступних авіаударів.

Розвідувальні безпілотники можна збивати засобами ППО, але це надзвичайно дорого. Наприклад, один «Орлан-10» коштує близько $100 тис., тоді як одна ракета Stinger — майже $500 тис. Окрім високої вартості, ракети до систем ППО є дефіцитними, тому їх використання проти дронів, а не літаків чи гелікоптерів, вважається нераціональним. Збивання таких дронів за допомогою FPV-дронів, які значно дешевші, є однією з найбільш перспективних тактик.

Через волонтерські проєкти («Повернись живим» та спільнота Сергія Стерненка) сили оборони отримали спеціальні FPV-дрони, які здатні наздогнати російські безпілотники та знищити їх. Сили оборони за 4 місяці збили понад 850 російських розвідБПЛА за допомогою FPV-перехоплювачів.

Ще одним проривом стали, так звані «морські дрони». Завдяки використанню безпілотників Україна змогла перетворити віддалені морські райони на сіру зону. За умов обмеженого флоту ВМС активно застосовували морські дрони, такі як MAGURA V5 та Sea Baby. Їхніми зусиллями було знищено близько 15 кораблів Чорноморського флоту РФ. Це змусило більшість російських кораблів переміститися із Севастополя в окупованому Криму до Новоросійська, що, своєю чергою, дозволило безпечно рухатись торговим суднам по «зернового коридору» до портів Одеси та Чорноморська.

Наземні роботизовані комплекси

Щоб максимально зберегти кількість особового складу Україна намагається максимально залучати на лінії фронту наземні роботизовані комплекси. Наприклад, нещодавно військові отримали логістичну платформу “Тарган”. Основна задача нового наземного дрону це логістика, тобто перевезення боєприпасів, медикаментів, продуктів чи спорядження. А евакуаційний наземний дрон Ratel H може перевозити одразу декількох людей. Загалом на різних етапах розробки та впровадження є десятки роботизованих платформ, щоправда більшість із них ще не мають масового виробництва.

Окрім багатофункційних рухомих наземних комплексів є також статичні. Це зокрема турелі. Турель керує кулеметом через комп’ютер та за допомогою машинного зору може виявляти ціль самостійно, а оператор з безпечної відстані дає команду на ураження. 

Модернізація морських ракет та FrankenSAM

Одними з ключових потреб Сил оборони залишаються засоби для далекобійного ураження та системи ППО. І тут військові намагаються створювати нові можливості, попри обмежені ресурси. Наприклад, Сили оборони модернізували береговий ракетний комплекс  «Нептун» для удару по наземних цілях. Зокрема уразили ним крейсер «Москва», російський комплекс ППО С-400 «Тріумф» та Новошахтинський НПЗ. 

Це не єдиний приклад. З 2023 року став відомим термін FrankenSAM (від англ. Frankenstein + SAM (ЗРК). Це спосіб поєднання західних ракет класів «повітря — повітря» та «поверхня — повітря» з наявними в Україні радянськими зенітно-ракетними комплексами. 

Американські ракети AIM-7 Sparrow могли бути інтегровані до ЗРК типу Skyguard-Aspide або «Бук». А українські та американські компанії спільно випробували імпровізовану пускову установку, що може застосовувати ракети AIM-9 Sidewinder разом із РЛС українського виробництва.

Інформує speka.media