Сьогодні в Україні відзначається День пам’яті українських вояків, що загинули в бою під Крутами 1918 року. 100 років тому декілька сотень українських добровольців зіткнулись з численними силами більшовиків, що дозволило новоствореній українській державі виграти час для укладання Брест-Литовського миру
Битва під Крутами
29-30 січня зведені українські сили вступили у зіткнення з більшовицьким корпусом, який налічував до 3 тисяч бійців, мав підтримку артилерії та бронепоїзду.
Запеклий бій, за різними оцінками, тривав від 5 до 10 годин, українці відбили кілька спроб штурму. Сили більшовиків понесли значні втрати (до 300 бійців). Увечері українські підрозділи, користуючись присмерком, організовано відступили до своїх ешелонів.
Однак 27 студентів та гімназистів, які перебували у резерві, під час відступу потрапили у полон. Наступного дня вони були вбиті більшовиками. Бій на станції Крути затримав просування ворога на чотири дні.
Таким чином добровольці врятували столицю, що виграло час для укладення Брест-Литовського мирного договору, що де-факто визнавав українську державність та виводив Україну з Першої світової війни.
Герої Крут
Сучасні історики оцінюють втрати українських сил під Крутами у 70–100 загиблих. Серед них – 37–39 вбитих у бою або розстріляних студентів та гімназистів.
За даними Українського інституту Нацпам`яті, на сьогодні вiдомi прізвища 20 з них. Це студенти Народного університету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти університету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гімназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григiр Пiпський, Іван Сорокевич , Павло Кольченко та Микола Ганкевич.
Сучасників глибоко вразило поховання 27 молодих юнаків, які після бою потрапили в полон до більшовиків і були ними страчені. Згодом їх поховали в Києві біля Аскольдової Могили.