День святого Миколая в Україні щорічно відзначають 19 грудня.
Народився Миколай в 270 році нашої ери. Батьки хлопчика - Феофан і Нонна, жили заможно і глибоко вірили в Бога, тому з перших днів виховували свого малюка в християнському дусі. Микола ріс з глибоким переконанням, що найстрашнішим в людському житті є - вчинити злочин і стати на бік зла, зійшовши зі стежки світлого і справжнього.
Однак тільки-но досягши повноліття, юнак втратив своїх маму і тата, а спадщиною, яку вони йому залишили, згодом допоміг нужденним. Зокрема, вдівцю, який жив поблизу нього. Той мав єдину дочку, коханий якої був з багатої родини. Зрозуміло, що сім'я хлопця і чути не хотіла про безприданницю, яка згодом прийде до них в будинок. Тому Микола подумав: "У мене є золото. Допоможу ним тому, хто страждає". І в один з вечорів він непомітно поклав мішечок з монетами в вікно спальні майбутньої нареченої. Тоді по місту ходили чутки, що закоханим начебто допоміг ангел. І, почувши такі розповіді, Микола вперше відчув себе щасливим.
Однак на цьому він не зупинився і в будинки знедолених час від часу приносив теплі речі, іграшки і їжу. Але одного разу юнакові таки не вдалося приховати своїх добрих діянь. Городяни вистежили Миколу і здивувалися, що цей сором'язливий хлопець має настільки щире серце. І за такі милосердні справи згодом городяни обрали його своїм єпископом.
В Україну культ Миколи-чудотворця прийшов разом з християнством. Про це свідчать церкви і храми, які побудували на честь цього святого. Зокрема, в 11 столітті такий звели на Аскольдовій горі в Києві, а через два століття - у Львові, під горою Будельніца, тепер - Княжої.
Українські традиції в святковий день
Найбільше це свято чекає дітвора. В своїй уяві хлопчики і дівчатка, в основному, малюють таку картину: сивобородий чоловік з величезним мішком, в якому безліч подарунків, спускається з небес і, непомітно підкладає під подушку коробки з подарунками або прутики.
Однак в давнину свято Миколая чекали і дорослі. Традиційно в цей день вони сходилися варити пиво і веселилися. А після гулянь запрягали в сани кращих коней і каталися навколо села. Мовляв, так хотіли знати, наскільки слизький сніг випав в цьому році.
Господарі Київщини кропили домашню худобу свяченою водою і зіллям, просили святого Миколая уберегти її, та й всю родину в цілому від напасті і лиха.
Важливим 19 грудня було і для дівчат, які готувалися під вінець. Вони знали, що посватати їх можуть перед Різдвом, тому заздалегідь наводили порядок в своїх скринях: готували одяг і прикраси, в яких повинні були зустрічати сватів, а також прибирали.