Щорічно українцям, які володіють нерухомістю загальною площею більше встановленої норми, доводиться платити податок за кожен "зайвий" квадрат. Місцеві ради мають право самостійно визначити процентну ставку податку (від 0 до 3% від мінімальної зарплати) і площа нерухомості, яка не оподатковується (від 60 квадратних метрів за квартиру, від 120 - за будинок, і від 180 квадратних метрів за сумарну площу будинку і квартири).
Згідно з законом, житловою площею вважаються:
- Житловий будинок
- Прибудова до будинку
- Квартира
- Кімната в комуналці
- Будинок на дачі
За нерухомість в зоні відчуження, гуртожитки, аварійне житло платити податок не доведеться. До того ж, згідно із законом не оподатковується майно сиріт та одиноких матерів, які виховують дитину-інваліда. Не потрібно платити податок з дитячих садків, комунальних будівель, храмів.
Вже з 1 січня 2017 року в два рази зростуть і судові збори. За подання до суду позовної заяви майнового характеру доведеться заплатити не менше 1280 гривень (на даний момент від 580 гривень), стільки ж доведеться заплатити за розірвання шлюбу.
Заява про видачу судового наказу обійдеться юридичним особам в 1600 гривень (на даний момент 725 гривень), а звичайним українцям - 640 гривень (ця година 290 гривень).
А ось чиновникам підвищення "мінімалки" на руку. Так, якщо зараз кримінальна відповідальність за неправильно заповнену електронну декларацію настає тільки в тому випадку, якщо відомості відрізняються від достовірних на суму понад 362 тисяч гривень, то після зростання мінімальної зарплати "помилитися" можна буде на 800 тисяч гривень.
"Більшість штрафів розраховуються не від мінімальної заробітної плати. Зокрема, всі штрафи, визначені в Кодексі України про адміністративні правопорушення та в Кримінальному кодексі, визначаються як певна кількість неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 гривень)", - розповідає керівник практики Рішення і суперечок JUSCUTUM Антон Куц.
Платити доведеться більше роботодавцям, які порушують Трудове законодавство. Якщо зараз за кожного неоформленого співробітника покладено штраф в розмірі 43,5 тисяч гривень (30 мінімальних зарплат), після зростання мінімалки за це ж правопорушення доведеться заплатити 96 тисяч гривень.
Якщо роботодавець додатково не оплачує роботу в нічний час та на вихідних - доведеться заплатити штраф у розмірі 10 мінімальних зарплат - 32 тисяч гривень (на даний момент 14,5 тисячі). Якщо зарплату затримали, підприємець повинен буде заплатити штраф у розмірі 9,6 тисячі гривень (зараз - 4350 гривень).
Як зазначає Антон Куц, мінімалка має значення при віднесенні правопорушення до категорії злочину. Наприклад, крадіжка є злочином, якщо вартість вкраденого перевищує 10% від мінімалки. Зараз це 145 гривень, якщо мінімалка буде 3200 - це буде 320 гривень.
"Зараз використання неліцензійного програмного забезпечення вважається злочином, якщо вартість неліцензійного перевищує 14,5 тисячам гривень, після змін - 32 тисячі. Таких прикладів багато", - пояснює адвокат.