Викладач академічного вокалу Еліни Ганна Михненко одразу пояснила:
«Від інших вокалістів музичної школи Еліна відрізняється своєю незвичайною витонченістю, вокальним слухом, інтуїцією і харизмою, які набагато важливіші просто сильного голосу, – каже викладачка. – Діти з такими якостями – поціловані Богом у тім’ячко і з’являються на світ дуже рідко – раз на багато років».
У своєму інтерв’ю Еліна розповіла що та як відбувається у її житті, як вона готується до участі у наступному етапі проекту «Голос. Діти».
«Прокидаюся о сьомій, біжу в школу (СЗОШ №7 – авт.), потім – у музичну. Далі – вчу уроки і поспішаю в «Камелію» (дитячий естетико-натуралістичний центр – авт.) на заняття із естрадного вокалу. Залишається час, тільки щоб поспати.»
Стосовно музичних уподобань:
«Тепер я не слухаю ні Баскова, ні Повалій – мої вподобання змінилися: нині подобаються сучасні українські пісні. Так як я у команді Тіни Кароль, то тепер слухаю її пісні. А ще – MОNАТІКа.»
Стосовно занять на шоу:
«У нас немає конкретного графіка. У Тіни дуже мало вільного часу та вона намагається виділити 3-4 години для репетицій.»
Наступний етап конкурсу – «це «бої». Із трійки співаків виберуть одного, який і пройде до наступного етапу. Тому заняття проходять одночасно із трьома учасниками.»
«Не можу сказати, що я найслабша учасниця на проекті, так як і не можу сказати, що і найкраща. Тіна ставиться до всіх 18 учасників однаково і хто в неї фаворит – зрозуміти не можна.»
«Я сподівалася, що повернеться, як мінімум, один тренер, адже я готувалася до «голосу» півтора роки, і для мене було б трагедією, якщо б ніхто не повернувся. Та коли мене обрали всі троє, я не знала, кого вибрати, і вслуховувалася в коментарі до мого співу. У мене якось так у житті, що в найвідповідальніший момент я можу прийняти спонтанне рішення, про яке потім не пошкодую. Я заплющила очі і потім однією фразою сказала, що йду до Тіни. І ні про що не шкодую. Вона справді дуже хороша людина і наставник.»
«Я йшла на конкурс як вокалістка і хотіла отримати вокальний досвід, який має саме Тіна Кароль. До того ж, вона дуже проста і не робить із себе зірку. Вона питає: «Чи подобається тобі ця пісня?». Якщо ні, то підбирає інший варіант. Спілкується з учасниками як із рівними і непорозумінь у нас немає.»
«Порад дуже багато. Але одну запам’ятаю на все життя: для того, щоб заспівати ідеально, має бути адресат – людина, для якої співатимеш. Тільки тоді всі інші зрозуміють ідею пісні.»
Про педагогів:
«Ганна Михненко – мій педагог із академічного вокалу в музичній школі, а до «Голос. Діти» півтора роки мене готувала Ангеліна Абраменко – керівник студії естрадного співу «Акварелі». З нею я познайомилася в «Камелії» кілька років тому, коли прийшла, щоб записати пісню. Ангеліна Анатоліївна запросила мене до себе і я мала обрати: естрадний вокал у «Камелії» чи музична школа. Тоді важливішою для мене була музична школа. Але коли я вирішила, що моя стихія – естрадний вокал, я знову звернулася до Ангеліни Анатоліївни.»
Про особисте:
«14 років – це не той вік, щоб думати про хлопців. Мене так виховали. На першому місці – навчання і музика.»
Про спілкування у соцмережах:
«Нових людей у друзі додаю з обережністю, а відписати намагаюся кожному: кілька років тому, коли я дивилася «Голос. Діти», також писала повідомлення майже кожному учаснику, і, на жаль, мені не відповідали. Тому зараз я ставлю себе на місце глядачів. Та і вільного часу «висіти» в мережі в мене практично немає.»
«Останнім часом їх (справжніх друзів) зменшилося, а заздрісників та дволиких людей, які мене оточують, збільшилося. З такими стосунки розриваю. Тому і кажуть, що я «зазвіздилася». Просто не хочу мати поруч людей, які мене використовуватимуть.»
Про перемогу у змаганнях:
«Вважаю, що у мене є шанси бути у фіналі. Коли ж дізнаюся, хто буде фіналістами, тоді можна оцінювати і шанси на перемогу. А конкуренти дуже серйозні.»
«На сцені я відчуваю себе комфортно, а коли ще й аплодують, це додає мені сили. Мені потрібна підтримка слухачів.»